Як можна захистити зони зберігання дизельного палива від ризиків за допомогою детекторів газу? Ключові моменти тут.

Дизель є основним джерелом енергії для промислового виробництва, логістики та транспорту. Однак його летючість під час зберігання становить потенційну загрозу безпеці. Якщо витік летючої нафти та газу та концентрація досягають нижньої межі вибухонебезпечності, вплив джерел займання, таких як відкрите полум’я або статична електрика, може спричинити пожежі та вибухи, що призведе не лише до пошкодження майна, але й до життя персоналу на місці. Тому стандартизоване розгортання та використаннядетектори газуу зонах зберігання дизельного палива є ключовим заходом для запобігання витокам нафти та газу. Нижче наші редактори Zetron Technology окреслять ключові моменти використання детекторів газу в місцях зберігання дизельного палива, від вибору та встановлення до обслуговування.

1. Точний вибір: відповідність вимогам дизельного палива та виявлення газу

Дизельне паливо в основному складається із суміші вуглеводнів C9-C18, типового горючого газу. Вибираючи детектор газу, зосередьтеся на основній вимозі «виявлення горючого газу». По-перше, діапазон вимірювання приладу повинен охоплювати нижню межу вибуховості парів дизельного палива, забезпечуючи точне виявлення витоків від низьких концентрацій до небезпечних рівнів. Тип датчика можна вибрати на основі реальних умов експлуатації. Каталітичні датчики згоряння забезпечують високу чутливість і швидку реакцію, що робить їх особливо ефективними для виявлення вуглеводнів, таких як дизель, і придатними для більшості поширених сценаріїв зберігання. Якщо дизельне паливо містить високий рівень домішок, таких як сірка та азот, які можуть легко отруїти датчик, рекомендуються інфрачервоні датчики. Вони пропонують сильні можливості захисту від перешкод і чудову тривалу стабільність, запобігаючи впливу домішок на точність виявлення. Крім того, враховуючи потенційну вологість і високу температуру в місцях зберігання дизельного палива, система сигналізації повинна мати відповідний рівень захисту (наприклад, IP65 або вище), щоб забезпечити належну роботу в цих складних умовах.

2. Наукова схема: усунення сліпих зон виявлення

Пар дизельного палива щільніший за повітря, і після витоку має тенденцію осідати біля землі. Крім того, такі зони, як вентиляційні клапани резервуарів, з’єднання труб і порти завантаження/розвантаження, є зонами високого ризику витоків. Ці дві характеристики слід враховувати при розміщенні системи сигналізації. По-перше, сигналізація повинна бути встановлена ​​в межах 1 метра від точок витоку, таких як дихальні клапани, трубні з’єднання та порти завантаження/розвантаження, щоб забезпечити виявлення витоку нафти та газу, як тільки вони виникають. По-друге, сигналізацію слід встановлювати на висоті 0,3-0,6 метра над землею відповідно до характеристик накопичення нафти та газу під поверхнею, щоб уникнути пропусків виявлення через надмірну висоту. Крім того, відстань між сигналізаторами по всій зоні зберігання не повинна перевищувати 7,5 метрів. Сигналізацію можна рівномірно розподілити відповідно до площі та планування зони зберігання, щоб забезпечити покриття та усунути сліпі зони.

3. Стандартне встановлення: усуньте небезпеку встановлення

Встановлюючи газосигналізатор, суворо дотримуйтесь стандартів безпеки, щоб уникнути ризиків, спричинених неправильною експлуатацією. Перед встановленням перевірте зовнішній вигляд приладу та приладдя, переконавшись у відсутності пошкоджень чи несправностей, перш ніж продовжувати. Переконайтеся, що прилад надійно закріплений, щоб запобігти подальшій вібрації чи ударам, які можуть спричинити його зсув і вплинути на точність визначення. З’єднання проводів мають вирішальне значення. Вся проводка повинна бути водонепроникною і стійкою до корозії. Вибухозахищені розподільні коробки та труби слід використовувати під час проводки, щоб запобігти старінню та коротким замиканням, які можуть спричинити іскри та потенційний контакт із витоком нафти та газу, що потенційно створює ризик. Крім того, сигналізацію слід встановлювати подалі від прямих сонячних променів і сильних магнітних полів, щоб мінімізувати вплив факторів навколишнього середовища на роботу приладу.

4. Комплексне введення в експлуатацію: забезпечення належної роботи приладу

Після встановлення,газова сигналізаціяне можна використовувати безпосередньо. Для забезпечення точного виявлення та надійної сигналізації потрібне комплексне введення в експлуатацію. Введення в експлуатацію включає калібрування нуля, калібрування діапазону та встановлення порогів тривоги. Спочатку виконайте калібрування нуля чистим повітрям, щоб забезпечити точні базові дані. Потім виконайте калібрування діапазону за допомогою стандартного газу, сумісного з дизелем і газом, щоб переконатися, що похибка даних виявлення приладу знаходиться в допустимих межах. Нарешті, встановіть відповідні порогові значення тривоги на основі нижньої межі вибуховості дизельного палива та газу (зазвичай поділяються на первинну та вторинну тривогу, з первинною на рівні 20%-30% нижньої межі вибуховості та вторинною на рівні 50% нижньої межі вибуховості), щоб забезпечити своєчасне попередження, коли концентрації перевищують вказану межу. Вести облік під час введення в експлуатацію. У разі виявлення будь-яких проблем, таких як неточні дані або нечутливі сигнали тривоги, прилад необхідно негайно відрегулювати або замінити.

5. Регулярне технічне обслуговування: підтримуйте інструмент у хорошому стані

Довгострокова і стабільна робота газових сигналізаторів вимагає регулярного обслуговування. Компанії повинні запровадити комплексну систему технічного обслуговування: проводити щомісячну візуальну перевірку та очищення приладу для видалення поверхневого пилу та масла, а також перевіряти наявність ослаблених з’єднань. Виконуйте перевірку продуктивності та калібрування щокварталу, використовуючи стандартний газ для перевірки точності приладу. Якщо помилка перевищує допустимий діапазон, негайно відкалібруйте або замініть датчик. Якщо виявлено несправність приладу (наприклад, ненормальний дисплей або несправна сигналізація), прилад необхідно вимкнути для негайної перевірки та обслуговування. Не використовуйте прилад, якщо він несправний. Слід зберігати докладні записи про кожну перевірку, калібрування та ремонт під час технічного обслуговування, щоб полегшити подальше відстеження робочого стану приладу та аналіз потенційних проблем.

6. Навчання персоналу: вдосконалення можливостей реагування на надзвичайні ситуації

Запорукою ефективності інструменту є його персонал. Персонал, який працює в місцях зберігання дизельного палива, повинен пройти спеціальне навчання. Навчання повинно охоплювати основні принципи роботи сигналізаторів газу, значення сигналів тривоги (наприклад, рівні ризику, представлені сигналами тривоги рівня 1 і рівня 2), а також процедури реагування на надзвичайні ситуації. Коли лунає сигнал тривоги, персонал повинен знати, як швидко виявити витік, активувати вентиляцію, щоб зменшити концентрацію, евакуювати персонал і повідомити про інцидент, забезпечивши негайне утримання ризиків. Слід також проводити регулярні тренування, щоб ознайомити персонал із діями в надзвичайних ситуаціях і уникнути затримок, спричинених панікою в надзвичайних ситуаціях.

коротко,газові сигналізаториу місцях для зберігання дизельного палива – це не просто питання встановлення; кожен крок, від вибору до обслуговування, має вирішальне значення. Лише завдяки точному вибору, науковому плануванню, стандартизованому встановленню, комплексному введенню в експлуатацію та регулярному технічному обслуговуванню в поєднанні з професійною експлуатацією персоналом газові сигналізатори можуть справді служити «стражами безпеки», забезпечуючи своєчасне попередження про ризики витоку нафти та газу, створюючи непроникний захист для безпечної роботи зон зберігання дизельного палива та захищаючи життя та майно.